Національний репозитарій академічних текстів

ДОСКОНАЛІСТЬ ЧИ ДОСТУПНІСТЬ: ЯКУ МОДЕЛЬ ФІНАНСУВАННЯ ОБЕРЕ ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА РАДА?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Якщо Європейська дослідницька рада стала жертвою власного успіху, то як її можна врятувати?».

У ній розглядається майбутнє Європейської дослідницької ради (ERC), яка через надзвичайну популярність і високий престиж своїх грантів зіткнулася зі стрімким зростанням кількості заявок, перевантаженням експертних панелей та необхідністю шукати нові механізми відбору проєктів. ERC, створена у 2007 році, є одним із найавторитетніших грантових інструментів у світовій науці. Її особливість полягає в тому, що фінансування надається насамперед на основі наукової досконалості запропонованого дослідження, без прив’язки до політичних пріоритетів, тематичних квот чи обов’язкових міжнародних консорціумів. Саме тому багато дослідників називають ERC «Лігою чемпіонів» науки. Отримання її гранту здатне суттєво вплинути на кар’єру науковця та посилити позиції університету, в якому він працює. Водночас успіх програми став поштовхом для виникнення проблем. Кількість заявок останнім часом різко зросла: якщо раніше експертні панелі розглядали від кількох десятків до приблизно півтори сотні пропозицій, то наразі окремі комісії змушені оцінювати понад 250 заявок. Це створює значне навантаження на рецензентів і ставить під загрозу якість експертного відбору. Одним із варіантів розв’язання проблеми стало запропоноване обмеження повторного подання заявок для тих, хто не отримав фінансування. Проте ця ініціатива викликала гостру реакцію наукової спільноти. Понад тисяча дослідників підписали відкритий лист із критикою такого підходу, стверджуючи, що він може зашкодити молодим ученим, обмежити подання сміливих ідей та погіршити становище представників менш ресурсно забезпечених установ і країн. Пропозиції щодо реформування процедури відбору ERC, які зараз обговорюються, стосуються скорочення обсягу заявок на початкових етапах конкурсу, використання коротких концептуальних описів проєктів замість великих пакетів документів, зменшення кількості рецензентів для кожної заявки та більш широкого застосування цифрових інструментів для попереднього аналізу матеріалів. Деякі науковці вважають, що система повинна приділяти більше уваги перспективним дослідникам на ранніх етапах кар’єри, збільшуючи для них шанси на отримання фінансування. Окреме питання – майже подвійне збільшення бюджету ERC у наступному фінансовому циклі Європейського Союзу, ініційоване Єврокомісією. Прихильники такого рішення вважають, що це дозволить підтримати значно більше якісних проєктів та зменшити надмірну конкуренцію. Але як саме мають розподілятися додаткові ресурси та чи не слід зосередитись на збалансуванні підтримки вже визнаних наукових лідерів і молодих дослідників? І чи має ERC і надалі керуватися виключно критерієм наукової досконалості, чи варто враховувати ширші політичні завдання Європейського Союзу, зокрема – підвищення конкурентоспроможності та більш рівномірний розподіл грантів між країнами? Прихильники чинної моделі наголошують, що саме незалежність від політичних міркувань зробила ERC настільки авторитетною, але дискусії щодо майбутнього балансу між досконалістю, ефективністю та справедливістю продовжують посилюватися.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/if-erc-victim-its-own-success-how-can-it-be-saved

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-12

УЧАСТЬ ГРОМАДЯН У ФОРМУВАННІ РІШЕНЬ

Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію функціонування онлайн-платформи е-демократії, яка працюватиме на порталі Дія.

Завдяки її реалізації участь громадян у формуванні рішень стане більш дієвою, доступною та зручною, оскільки платформа стане точкою доступу до багатьох сервісів, які допомагають пропонувати ідеї, підтримувати ініціативи та контролювати дії влади. Експерти, представники громадських організацій та владних структур вже протестували систему, рекомендували її до запуску, обговорили перспективи розвитку майбутніх сервісів. Платформа підтримуватиме публічні консультації, електронні конкурси, єДумку (новий сервіс для швидкої комунікації між населенням та місцевою владою), прибере штучні бар’єри в доступі до послуг і дозволить кожному долучитися до управління країною через єдине вікно користувача. Штучний інтелект допомагатиме користувачам швидко знаходити потрібний сервіс, заповнювати форму для участі, генерувати звіти, автоматично модеруватиме контент, блокуватиме спам і мову ворожнечі. Будуть налаштовані персоналізовані сповіщення: користувачі матимуть змогу підписатися на оновлення у своїй громаді та одразу дізнаватися, коли змінюється статус їх звернення.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/uchast-hromadian-u-formuvanni-rishen-stane-shche-dostupnishoiu-zruchnishoiu-ta-efektyvnishoiu-iak-pratsiuvatyme-nova-platforma-e-demokratiyi-na-portali-diia

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-12

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ З РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Міністерство освіти і науки України затвердило «Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності».

Відповідний наказ від 03 червня 2026 р. № 871 розміщено на офіційному сайті МОН. Програма забезпечує системне оновлення підходів до професійного розвитку педагогів у сфері цифрових технологій, безпечного й ефективного використання цифрових інструментів в освітньому процесі, а також з урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти. На її основі заклади післядипломної педагогічної освіти мають забезпечити формування програм підвищення кваліфікації, передбачивши обов’язкові та варіативні компоненти з урахуванням періодичного вимірювання рівня здобутих компетентностей. Програма охоплює наступні ключові напрями розвитку цифрової компетентності освітян: цифрове освітнє середовище та професійна взаємодія педагогічних працівників; електронні цифрові освітні ресурси, сервіси та платформи; організація навчання здобувачів освіти з використанням цифрових технологій; оцінювання результатів навчання із застосуванням цифрових інструментів; розвиток інформаційно-комунікаційної, цифрової компетентності здобувачів освіти. Окрема увага приділяється питанням цифрової безпеки, академічної доброчесності, відповідального використання цифрових технологій, штучного інтелекту в освіті, створення та добору електронних освітніх ресурсів, організації інтерактивного й інклюзивного навчання, а також формувального оцінювання з використанням цифрових інструментів. Очікується, що упровадження цієї програми сприятиме формуванню єдиного підходу до розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників, підвищенню якості освітнього процесу та посиленню спроможності закладів освіти ефективно використовувати цифрові технології в умовах сучасних викликів.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-typovu-prohramu-pidvyshchennia-kvalifikatsii-pedahohichnykh-i-naukovo-pedahohichnykh-pratsivnykiv-z-rozvytku-tsyfrovoi-kompetentnosti, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-typovoi-prohramy-pidvyshchennia-kvalifikatsii-pedahohichnykh-ta-naukovo-pedahohichnykh-pratsivnykiv-z-rozvytku-tsyfrovoi-kompetentnosti

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-12

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ ВОДНИХ РИЗИКІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Прогнозування та моніторинг водних ризиків для сільського господарства» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому зазначається, що у сільському господарстві, яке залежить від доступу до водних ресурсів, все частіше виникають ризики нестачі води, надлишку води, незадовільної якості води, деградації прісноводних екосистем та дестабілізації водного циклу. Країни можуть наражатися на водні ризики, що виникають за межами їх кордонів. У документі пропонується типологія інструментів підтримки державних органів у прогнозуванні, моніторингу та оцінюванні цих ризиків, а також наголошується, що державні органи відіграють центральну роль у формуванні надійної довгострокової перспективи для системної стійкості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_24939e6a-en.html, h ttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_2d729918/24939e6a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/24939e6a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-12

ОЦІНЮВАННЯ МАЄ СТАТИ ЧАСТИНОЮ НАВЧАННЯ. ПОТРІБНО АНАЛІЗУВАТИ САМЕ ПРОЦЕС МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дена Сарофіана-Батіна «Генеративний ШІ зруйнував оцінювання — і зробив мене кращим викладачем».

У ній автор розповідає, як поява генеративного штучного інтелекту змусила його відмовитися від традиційної моделі оцінювання письмових робіт і перейти до підходу, заснованому на формуванні студентського мислення. Автор зазначає, що до поширення генеративного ШІ більша частина підсумкової оцінки в його курсах залежала від великих письмових робіт, зокрема – дослідницьких есе. Така модель передбачала оцінювання готового результату наприкінці навчального процесу. Однак поява інструментів, здатних швидко створювати тексти на різноманітні теми, поставила під сумнів саму логіку такого підходу: викладачеві стало складніше визначити, наскільки представлена робота відображає реальні знання та самостійну діяльність студента. Після кількох років експериментів він змінив структуру оцінювання: якщо раніше близько 80 % підсумкової оцінки становили письмові роботи, то тепер приблизно таку саму частку займають щоденні короткі рефлексії студентів. Завдання полягає не у створенні відшліфованого кінцевого тексту, а у фіксації процесу осмислення: розумінні труднощів під час роботи зі складними ідеями, формулюванні запитань, які виникають у процесі навчання та пошуку відповідей. Звісно, така модель не означає відмову від письмових робіт як інструменту навчання. Навпаки, саме академічне письмо допомагає студентам сформувати власне розуміння матеріалу. У новій системі після кожного заняття студенти готують приблизно 300-слівні роздуми, у яких мають пояснити основні ідеї теми, пов’язати їх із прочитаними матеріалами, а для найвищого рівня оцінювання — показати, як їхнє мислення розширилося завдяки додатковим джерелам або використанню інструментів генеративного ШІ. На думку автора, перевага такого підходу в тому, що він дає можливість викладачеві бачити процес навчання в реальному часі. Разом із тим, це не звільняє, нажаль, викладача від контролю за можливим некоректним використанням ШІ, вимагає долати пасивне ставлення студентів до навчання шляхом. Підсумковий проєкт залишається необхідною частиною курсу, оскільки він дає змогу узагальнити результати тривалої роботи. Тепер у центрі уваги – не готовий продукт, який може бути створений за допомогою технологій ГШІ, а власне процес формування знань, пошуку аргументації, демонстрації критичного мислення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/genai-has-destroyed-grading-and-its-made-me-better-instructor

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-11

ОНОВЛЕНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНДЕКС IP-РОЗВИТКУ 2023-2025

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) оприлюднив аналітичний звіт та дашборд Регіонального індексу розвитку інтелектуальної власності за 2023-2025 роки.

Йдеться про інтегральний інструмент, який дозволяє оцінити активність регіонів у створенні та правовій охороні об’єктів права інтелектуальної власності. 81% регіонів у 2025 році продемонстрували зростання індексу IP4R порівняно з 2023 роком, що свідчить про адаптацію регіональних економік та посилення уваги бізнесу і науки до захисту нематеріальних активів. Лідери рейтингу – Львівська область (0,714), Житомирська (0,646), Рівненська (0,631), Кіровоградська (0,610) та Вінницька (0,605) області. Найвищі темпи зростання продемонстрували Херсонська, Луганська, Одеська, Миколаївська області. IP4R Index допомагає органам місцевої влади, бізнесу, університетам та інвесторам об’єктивно оцінювати сильні та слабкі сторони регіону в сфері інтелектуальної власності; формувати відповідну реаліям регіональну інноваційну політику; приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip4r-index-2023-2025/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/IP4R-Index-2023-2025-zvit.pdf, https://public.tableau.com/app/profile/alla.ivashchenko/viz/IP4R-2026/Dashboard14

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2026-06-11

ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ «ТЕНДЕРИ PROZORRO ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ»

На платформі ДіяОсвіта доступний новий освітній серіал «Тендери Prozorro для початківців».

На платформі ДіяОсвіта доступний новий освітній серіал «Тендери Prozorro для початківців».

Він містить покрокову інструкцію з успішної участі в державних закупівлях та орієнтований на підприємців, які прагнуть розширити ринки збуту, знайти стабільне джерело доходу та впевнено працювати з державою. У серіалі розглядаються основні кроки, які необхідно пройти для участі у закупівлі: пошук актуальних тендерів на Prozorro; дослідження й передбачення планів замовників; аналіз закупівлі; як підготувати успішну тендерну пропозицію; відмінності у типах процедур закупівлі; рекомендації з підготовки до аукціону. Проєкт розроблено Мінцифри та компанією Zakupivli.Pro.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/business/iak-biznesu-zarobliaty-na-derzzakupivliakh-diiaosvita-ta-zakupivlipro-zapustyly-novyy-osvitniy-serial, https://osvita.diia.gov.ua/courses/prozorro-tenders-for-beginners

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-06-11

КОЖЕН ТРЕТІЙ НАУКОВЕЦЬ НЕ МАЄ ДОСТУПУ ДО КВАНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Кожен третій дослідник не має доступу до інфраструктури квантових досліджень, що не дозволяє суспільству повною мірою реалізувати цей потенціал».

Увагу зосереджено на матеріалах та висновках доповіді ЮНЕСКО «Квантовий момент: Глобальна доповідь за підсумками міжнародного року квантової науки й технологій». Відсутність доступу науковців до інфраструктури квантових досліджень стримує розвиток квантових технологій та їхнє поширення у таких галузях, як охорона здоров’я, обчислювальні науки, кібербезпека та кліматичне моделювання. Існує також значний географічний розрив: у Європі та Північній Америці за рік на кожну країну припадало в сім разів більше заходів у галузі квантової науки, ніж в Африці. Квантові комп’ютери здатні одночасно аналізувати величезну кількість варіантів розв’язання задач подібно пошуку виходу з лабіринту шляхом тестування всіх шляхів відразу, а не послідовно, як це робить класичний комп’ютер. Таке застосування квантової фізики значно збільшує обчислювальну потужність і може спричинити революцію у вирішенні складних завдань – від розробки нових ліків та високоточного моделювання кліматичних систем до підвищення рівня кібербезпеки фінансових операцій та телекомунікацій. Однак без цілеспрямованих та скоординованих дій переваги цієї трансформації можуть виявитися сконцентрованими в обмеженій кількості країн, що не усуне, а лише посилить глобальну нерівність. Дослідження побудоване на інформації щодо 1300 зареєстрованих заходів у галузі квантової науки у 83 країнах за участю понад 1,2 млн осіб, а також результатах глобального опитування 590 експертів з 81 країни й даних провідних міжнародних наукових організацій, таких як Американське фізичне товариство. Для подолання нерівності у доступі до квантових досліджень ЮНЕСКО запустила Глобальну квантову ініціативу — рамкову програму для урядів, академічної спільноти, представників індустрії та громадянського суспільства, спрямовану на інклюзивний та етичний розвиток квантових технологій і забезпечення участі всіх країн у формуванні квантового майбутнього.

Детальніше: https://www.unesco.org/ru/articles/kazhdyy-tretiy-issledovatel-ne-imeet-dostupa-k-infrastrukture-dlya-kvantovykh-issledovaniy-chto-ne?hub=701, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000398055.locale=en, https://www.unesco.org/en/global-quantum-initiative

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-11

ОЕСР: СПІВПРАЦЯ З ПИТАНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічне обґрунтування співпраці з Національними контактними пунктами з питань відповідальної ділової поведінки».

У ньому зазначається, що згідно «Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств» функціонує 52 національних контактних пункти відповідного профілю, уповноважених діяти як державні позасудові механізми вирішення суперечок. З 2000 року ці НКП розглянули понад 700 справ щодо діяльності компаній щодо дотримання прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища тощо. Незважаючи на гарну репутацію НКП у вирішенні суперечок, багато компаній вважають за краще не звертатись до НКП. У документі розглядається механізм діяльності НКП при вирішенні складних питань, який допомагає компаніям уникнути зайвих витрат, мотивація (зниження репутаційних ризиків, право на державну підтримку тощо) та показано, як цей процес може зміцнити відносини між зацікавленими сторонами в рамках комплексної перевірки компанії для забезпечення відповідності вимогам регулятора, ділових партнерів та інвесторів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_aaff4c16-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_358c15d7/aaff4c16-en.pdf, https://doi.org/10.1787/aaff4c16-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-11

ЛАБОРАТОРІЇ ТРИМАЮТЬСЯ НЕ ЛИШЕ НА ДОСЛІДНИКАХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пета Метарома та Сача Джаясінгхе «Працівники дослідницької інфраструктури повинні мати такі самі умови праці, як і науково-педагогічні працівники».

У ній автори стверджують, що сучасні університетські дослідження дедалі більше залежать від висококваліфікованих технічних і наукових спеціалістів, однак чинні системи класифікації посад і трудових відносин не відображають реальної ролі цих працівників у науковому процесі. Автори звертають увагу на те, що складне лабораторне обладнання, високопродуктивні обчислення, біобанки, дослідницькі платформи та інші елементи сучасної наукової інфраструктури потребують постійного супроводу фахівців із вузькоспеціалізованими знаннями. Такі працівники не лише забезпечують функціонування технічних систем, а й часто беруть участь у плануванні експериментів, розробленні методик, аналізі результатів та навчанні молодих дослідників. Попри це, у багатьох випадках їх відносять до професійного або адміністративного персоналу, а не до академічної спільноти. Так, в Австралії чинні підходи до класифікації працівників університетів сформувалися в період, коли наукові дослідження значною мірою спиралися на індивідуальну роботу окремих учених. Сьогодні все більше проєктів реалізуються великими міждисциплінарними командами, у яких спеціалісти з дослідницької інфраструктури виконують критично важливі функції, але кадрові моделі до цих перетворень не встигли адаптуватися. Не можна нехтувати той факт, що ця недосконалість має свої негативні наслідки: різниця у статусі науково-педагогічних співробітників та працівників інфраструктурних підрозділів проявляється в обмежених можливостях кар’єрного просування, нижчому рівні професійного визнання, меншому доступі до механізмів підтримки розвитку тощо. Це створює труднощі з утриманням висококваліфікованих кадрів і може ускладнювати залучення нових спеціалістів у сферу дослідницької інфраструктури. Проблема виходить за межі окремих університетів, оскільки наразі це загальне явище для усього світу. Якщо інституції освіти та науки не забезпечуватимуть конкурентних умов праці та зрозумілих кар’єрних траєкторій, вони ризикують втрачати досвідчених працівників, які обератимуть кар’єрний трек у промисловості, державному та приватному секторі. Одним із можливих рішень може стати перегляд систем класифікації посад із визнанням того, що персонал дослідницької інфраструктури є невід’ємною частиною наукового процесу. Це дозволить забезпечити більш справедливі умови праці та краще відобразити внесок таких фахівців у створення наукових результатів. Адже успішність сучасних досліджень дедалі більше залежить не лише від окремих учених, а й від широкого кола фахівців, які підтримують довгострокову стійкість дослідницької системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/research-infrastructure-staff-should-be-same-terms-academics

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-10