Національний репозитарій академічних текстів

МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

У ній автор наголошує, що вимоги сектору вищої освіти до уряду Великої Британії мають бути реалістичними з огляду на обмеженість державних фінансів. Тому закладам вищої освіти доведеться вирішувати свої власні проблеми шляхом підвищення ефективності та співпраці. Згідно з матеріалами незалежного досліження Манчестерський університет приносить більшу цінність Великому Манчестеру, ніж обидва разом узяті головні футбольні клуби міста – «Манчестер Юнайтед» і «Манчестер Сіті». Незважаючи на це, ніхто не має ілюзій щодо поточного стану університетів в усій Британії – вони борються зі зниженням вартості навчання та скороченням державної грантової підтримки, на які накладається ще й скорочення кількості іноземних студентів. Президент Асоціації британських університетів Малкольм Пресс говорить: «Уряд не завжди може робити все, що ми хотіли б, оскільки державні фінанси дуже обмежені. Думаю, немає сенсу озиратися на те, як все було, скажімо, 10 чи 15 років тому, коли університети були у кращому фінансовому становищі, ніж сьогодні. Немає сенсу сподіватись, що можна повернути час, повернутись до колишнього стану. Тому що ресурсів просто немає. Натомість ми повинні… бути дуже розумними у своїх очікуваннях. І коли ми просимо щось, ми повинні показати уряду, що існує принцип «послуга за послугу»». Незважаючи на те, що керівники університетів публічно проголошують націленість на співпрацю, є ознаки суттєвого зростання конкуренції між ЗВО. Це особливо стосується набору студентів: елітні заклади збільшують свою частку на ринку вітчизняних студентів, забираючи абітурієнтів, яких раніше, можливо, не приймали, та залишаючи заклади з нижчими тарифами у боротьбі за заповнення своїх місць. Ця тенденція не обов’язково є позитивною для студентів. Університет, який приймає студентів «за дуже широким діапазоном тарифів» повинен гарантувати, що вони зможуть досягти успішних результатів. Незважаючи на конкуренцію за студентів, п’ять університетів Великого Манчестера вже співпрацюють між собою: створена спільна Школа архітектури та єдиний центр психічного здоров’я студентів. Це неминуче буде тернистий шлях, але ми повинні бути позитивними та оптимістичними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kZ20q

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-11

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.research4life.org/about/, https://dntb.gov.ua/research4life, https://qrpage.net/qr/aO7lc

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-11

ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z9Hn8, https://qrpage.net/qr/5eVh0, https://doi.org/10.1787/5e24a2d8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-11

ВИКОРИСТАННЯ ШІ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».

У ній зазначається, що сучасні студенти використовують штучний інтелект для виконання завдань, які можуть бути вирішальними для їхнього інтелектуального розвитку. Коли викладачі обговорюють, як учням слід використовувати штучний інтелект, питання часто звучить простіше, ніж воно є насправді: які завдання можна безпечно передати на аутсорсинг, не підриваючи навчання? Розглядаючи це питання Алекс зосереджується на випадках, коли ШІ може взяти на себе ініціативу. Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту не може бути універсальною. У ряді випадків дозвіл на задіяння ШІ може відкрити цінні можливості для персоналізованого навчання, підвищення доступності знань та ефективності їх опанування. В інших випадках дозвіл на використання штучного інтелекту може підірвати сам процес інтелектуального розвитку, для якого, власне, існує освіта. Деякі завдання можуть «маскуватися», непомітно наносять шкоду академічній доброчесності. Отже, перш ніж викладач вирішить, чи дозволити студентам використовувати штучний інтелект для виконання певного завдання, він має надати відповідь на запитання: чи не заважатиме це студенту розвивати власне мислення; чи не перешкоджатиме інтелектуальним чеснотам? Звісно, приймати рішення потрібно обдумано, враховуючи контекст. Інтегруючи штучний інтелект в освітній процес, потрібно діяти дуже зважено.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UQZVO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-08

ІНІЦІАТИВА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РАДИ НОРВЕГІЇ З ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Дослідницька рада Норвегії оголосила про запуск у партнерстві з НФДУ ініціативи підтримки українських науковців «Залучіть дослідника з України до поточного дослідницького проєкту».

Йдеться про дієву підтримку українських дослідників, які фактично працюють у дослідницькій організації на території України та долучаються до поточного дослідницького проекту, який фінансується Норвегією. Ініціатива націлена на сприяння українським дослідженням; посилення міжнародної співпраці; розвиток дослідницької спільноти в Україні. Вона охоплює усі тематичні напрями, має в якості пріоритету актуальні потреби української наукової спільноти. Бажаючі можуть подати заявку на участь у конкурсі, якщо вже працюють над дослідницьким проектом, що стартував у період з 01.08.2024 по 01.08.2025. Загальний обсяг фінансування ініціативи у межах цього конкурсу – 15 млн норвезьких крон, однин проєкт може отримати від 1 до 1,5 млн норвезьких крон. Термін подання заявок не обмежений.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gvcE6, https://www.forskningsradet.no/en/, https://qrpage.net/qr/SLStK

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-08

ДЕРЖАВНА ІНФРАСТРУКТУРА ДЛЯ ШІ

Міністерство цифрової трансформації приступає до реалізації проєкту «AI Factory», завдяки якому в Україні буде створена перша державна інфраструктура для запуску та масштабування ШІ-продуктів.

Дані держави та громадян, задіяні у ШІ-сервісах, будуть залишатись всередині країни під захистом суверенних датацентрів. ШІ-продукти для громадян, сектору оборони та державного управління розвиватимуться більш високими темпами завдяки державним ШІ-сервісам від WINWIN AI Center of Excellence. На порядку денному ШI-помічник у «Дії», ШI-тьютор у «Мрії», наукові та медичні проєкти. «AI Factory» надаватиме технічне обладнання для роботи ШІ-сервісів: обчислювальні потужності, сервери, сховища даних, програмне забезпечення для тренування моделей і підготовки даних, інструменти для роботи з даними, засоби інтеграції ШІ-сервісів з реєстрами, навчальні програми для фахівців, що працюватимуть з ШI-рішеннями.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5QoQT

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-08

ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

У ньому зазначається, що ефективне інвестування в цифрові технології і дані є важливим чинником покращення державних послуг й удосконалення інституційної діяльності. Експерти прогнозують зростання державних витрат на цифрові технології та ІКТ, тому забезпечення цінності такого роду інвестицій і уникнення неефективності їх використання стає дедалі важливішим. Виникає потреба у гнучких інвестиційних стратегіях, збалансуванні ресурсів і можливостей, формування стратегічних партнерств, а також задіяння сучасних підходів до бюджетування, гнучкого до цифрових потреб. Інвестиційна рамка цифрового урядування ОЕСР надає цінні рекомендації для зміцнення урядового управління, ефективного керування ризиками та забезпеченні інвестицій, орієнтованих на результат. Відповідь Австралії на цей виклик була втілена у «Рамковій програмі нагляду за інвестиціями в цифрові технології та ІКТ» Агентства цифрової трансформації. Вона була запроваджена у 2022 році і виявилась здатною забезпечити комплексний підхід до усього життєвого циклу цифрових інвестицій – від раннього планування до реалізації вигід відповідно до «Стратегії даних та цифрового урядування на 2023–2030 роки». У звіті розглядається трирічний досвід їх реалізації та здійснюється порівняння з передовим досвідом ОЕСР, визначаються сильні сторони, проблеми та можливості цифрового урядування Австралії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nNq7W, https://qrpage.net/qr/tWQ4g,

Фото: скріншот

2025-08-08

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуя «Чотирьохетапна структура категоризації інструментів штучного інтелекту для досліджень».

У ній йдеться про те, як використовувати інструменти штучного інтелекту на кожному етапі процесу дослідження. Автор зазначає, що упродовж останніх трьох років було розроблено велику кількість інструментів штучного інтелекту, спеціально орієнтованих на науковців. Ці інструменти можуть покращити практично кожен етап дослідницького процесу, пропонуючи нові можливості – від опрацювання початкової концепції до підготовки публікації про отримані результати. Розуміння їх специфіки та опанування ними допомагає дослідникам коректно та ефективно упроваджувати інструменти штучного інтелекту там, де вони можуть забезпечити максимальну користь та пришвидшити темпи досліджень. Якщо розглядати внесок інструментів штучного інтелекту через призму основних етапів традиційного дослідницького процесу, то їх можна класифікувати наступним чином: для ранньої фази дослідження (перегляд літератури, ознайомлення з науковою літературою, формулювання ідей, окреслення дослідницької області та ключових питань); для етапу огляду літератури (підсумовування інформації щодо еволюції поглядів та сучасного стану дослідженості обраних напрямків, визначення ключових/ фундаментальних робіт і формулювання значення дослідження); для фази аналізу даних (узагальнення інформації та підготовка висновків на основі даних спостереження, аналіз зібраних даних, виявлення тенденцій чи закономірностей, перевірка гіпотез, формування креативних ідей); для етапу підготовки рукопису (опис та оформлення результатів своїх досліджень для поширення, зокрема- публікацій, презентацій, повідомлень у засобах масової інформації та соцмережах). Для кожної фази найкраще використовувати різні інструменти підтримки на основі генеративного штучного інтелекту. Найбільш корисними виявляються інструменти ШІ для аналізу даних, оптимізації експериментального дизайну, поглибленого аналізу та відстеження цитувань, підготовки документації, підтримка рецензування, які можуть бути підлаштовані до специфіки конкретних дисциплін та їхньої методології. Автор вважає, що правильне використання інструментів штучного інтелекту може принести цілий ряд переваг дослідникам, а саме: прискорений початок дослідження; покращене генерування ідей; повне охоплення літератури; ефективність посилань. Разом із тим, використання інструментів штучного інтелекту має бути збалансованим з їхніми недоліками та обмеженнями, такими як алгоритмічні упередження, проблеми конфіденційності даних, неповнота пошуку, неточність інформації. Важливо критично оцінювати контент, створений штучним інтелектом, здійснювати постійний належний нагляд за результатами ШІ, використовувати його для доповнення, а не заміни людського судження. Ринковий ландшафт інструментів штучного інтелекту дуже мінливий, науковці мають захистити себе від негативних наслідків таких перманентних змін. Для цього потрібно здійснювати часте збереження результатів виконаної роботи (включаючи дані, підказки та відповіді), резервне копіювання, експорт в інші системи, найголовніше – постійно розвивати власне мислення, змінювати моделі та сервіси ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ZQBTW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-07

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПІДКЛЮЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ РЕПОЗИТАРІЇВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ ДО НРАТ

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.

Розпорядником НРАТ наразі забезпечена технічна та програмна можливість підключення ресурсів, побудованих на програмному забезпеченні DSpace, EPrints, OJS, а також з використанням інших програмних систем. Описана загальна схема взаємодії НРАТ із ЗВО і НУ, запропоновані канали для спілкування із командою Нацрепозитарію, опубліковані інструктивні матеріали щодо програмно-технічної взаємодії із НРАТ, наведений повний текст договору / оферти. Ця інформація буде корисною для адміністраторів локальних репозитаріїв та осіб, які здійснюють підготовку документів з акредитації освітніх програм і державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/pGbAW, https://qrpage.net/qr/BuGa8, https://qrpage.net/qr/tq6fs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-08-07

ЩОДО КОНКУРСІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».

Відповідний наказ від 30 червня 2025 року № 947, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537, оприлюднено на офіційному сайті МОН. Документ об’єднує найбільші конкурсні механізми МОН – основний конкурс для закладів вищої освіти та конкурс для молодих учених. «Положення» встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проєктів незалежно від виду конкурсу. Згідно «Положення», зокрема, збільшує підтримку і суб’єктність молодих учених – не менше 30% загального обсягу фінансування щороку буде спрямовуватись на конкурси для молодих дослідників (молоді науковці становлять половину Науково-експертної ради МОН); підтримує участь учених НАН України – дослідники з Національної академії наук України можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок; запроваджує прозору автоматизовану експертизу заявок у єдиній базі даних – Національній електронній науково-інформаційній системі, де здійснюється три паралельні експертизи та обов’язково розглядаються відхилення оцінок на рівні ±25% та унеможливлюється конфлікт інтересів; запроваджує Кодекс експерта (нові правила для експертів щодо доброчесності, конфлікту інтересів, конфіденційності, об’єктивності); встановлюються чіткі вимоги до академічної доброчесності (недопущення плагіату, фальсифікації даних, «купівлі» наукових робіт, показників і результатів); створює спеціальну Комісію з етики експертів; визначено допустимі умови використання ШІ; скасовує «сумування» цитувань, індексів Гірша, надання «листів про зацікавленість чи упровадження» тощо. Натомість фокус у відборі проєктів зміщується на їхню якість і очікувані результати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0VenV, https://qrpage.net/qr/XZvC1

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-07